Тобі, Нетішине:
«Ти – дивовижний влітку й восени, у заметіль весняну чи зимову…»
Дощ чи спека. Літо чи осінь. Наші серця не мовчать.
Рідні воїнів продовжують виходити на акції-нагадування, щоб сказати всьому світу: ми чекаємо наших Героїв додому. Тих, хто перебуває у полоні. Тих, про кого досі немає звістки.
До них долучаються усі небайдужі, адже біль і надія цих родин стали спільними для всієї громади.
Сьогодні, 19 жовтня, біля готелю «Горинь», люди вийшли з плакатами й закликами. Вздовж дороги на проспекті Незалежності вони звертались до водіїв підтримати їх сигналами. І місто відгукнулося гучним гулом авто - це був голос єдності, сили й віри.
Ми не забуваємо. Ми не мовчимо. Ми підтримуємо кожну родину.
Відділ з організаційних питань